Бурение скважин в Киеве и Киевской области      
Тел.: 093 597 31 10
От 140 грн/м. !

Четвертичний горизонт для буріння свердловин

Водоносність четвертинних відкладів, які використовуються для буріння свердловин.

 

Серед голоценових відкладів повсюдно, за винятком Передкарпатського району, поширені слабоводоносні болотні та озерно-болотні відклади (bH). Порові колектори представлені торфом різного ступеню розкладу, пісками, супісками, рідше суглинками. Потужність водоносного горизонту змінюється в межах 0,5-3,0 м [58].

Водоносний горизонт у голоценових (сучасних) алювіальних  відкладах (aH) річок має вільну поверхню рівня і потужність в межах 0,5-7,0 м. Водоносні породи, не придатні для промислового буріння свердловин, представлені пісками дрібнозернистими, іноді середньозернистими гравелистими, та супісками.

Водоносний горизонт у деснянських алювіальних відкладах І акумулятивної надзаплавної тераси (a1PIII) має значне площинне поширення в межах районів, що належать Східно-Європейській платформі; потужність його - від 2,0 до 6,0 м. Порові колектори представлені відкладами різних генетичних типів, характерних для руслової, заплавної та старичної фацій алювію.

Стратиграфічно нижче деснянського підрозділу сформований слабоводоносний комплекс у вільшанських делювіально-елювіальниx та еолово-делювіальних відкладах (de,vdPIII), який має повсюдне поширення на території Волино-Подільської серії. Представлений він пісками різнозернистими з фаціальними переходами до гравелистих, супісками з прошарками та лінзами суглинків.

У межах річкових долин виділяється водоносний горизонт з характерним літологічним комплексом порід в алювіальних відкладах других надзаплавних терас (а2PIII) [58], який не придатний для буріння свердловин для водопостачання.

В межах Галицько-Волинського і Полісько-Подільського районів, у річкових басейнах Стиру, Горині, Дністра і Прута виділено водоносні горизонти приурочені до алювіальних відкладів третіх акумулятивних надзаплавних терас (трубізький ступінь) (a3PIII). Представлені відклади пісками різнозернистими до гравелистих, з прошарками та лінзами супісків. У субаеральних умовах цих районів поширений слабоводоносний і водоносний горизонт в еолово-делювіальних відкладах верхнього неоплейстоцену (vdPIII), представлений пісками дрібнозернистими (Галицько-Волинський район) або різнозернистими (Полісько-Подільський район) та супісками, які підстилаються поширеними у всіх чотирьох районах водотривкими лесовидними суглинками та глинами елювіально-делювіального та еолово-делювіального комплексу (ed,vdPII-III), не використовується для буріння свердловин.

У річкових долинах, на території всіх вищеозначених районів, сформований водоносний комплекс в алювіальних відкладах четвертих надзаплавних терас середнього неоплейстоцену (a4PII), представлених різнозернистими пісками з лінзами супісків. У субаеральних умовах, за винятком Передкарпатського району, розвинені слабоводоносні комплекси в черкаських озерно-алювіальних відкладах (laPII), які не використовуються для буріння свердловин.

Крім алювіальних, широко розповсюджені і флювіогляціальні відклади (хаджибейський ступінь), з якими пов’язані здебільшого безнапірні водоносні горизонти. Вони відрізняються значною водозбагаченістю і широко використовуються за допомогою шахтних колодязів для господарсько-питного водопостачання. Глибина залягання вод алювіального і флювіогляціального горизонтів знаходиться в прямій залежності від рельєфу місцевості, пори року й кількості атмосферних опадів, і не перевищує в долинах річок 1 – 1,5 м, на вододілах – 3 – 5 м. Питомі дебіти буріння свердловин і колодязів спостерігаються в межах від 0,03 до 1,7 дм3/с.

На вододільних просторах у північних районах Волино-Подільського басейну водовміщуючими породами флювіогляціальних, льодовикових і озерно-льодовикових відкладів (f,g,lgPII) є крупно- та різнозернисті піски з гравієм і галькою, прошарками суглинку, супіску, загальною потужністю від 1 до 15 – 25 м. У північно-західній частині переважають суглинки та супіски з прошарками й лінзами дрібнозернистих пісків. Залишки льодовикових утворень (морени), які місцями збереглися на підвищених ділянках у північній частині артезіанського басейну, складені валунними суглинками, пісками, глинами, галькою крейдяних порід. В них міститься слабоводозбагачений водоносний горизонт, глибина залягання якого коливається від 1,3 до 15,0 м [50]. На вододілах р.р. Горині, Стира, Стоходу потужність водоносних кінцево-моренних відкладів варіює від долей метру до 9,0 м. Дебіти колодязів та пробурених свердловин не перевищують 0,3 дм3/с.

Південніше широти міст Володимира-Волинського – Луцька – Рівне – Корця на вододільних ділянках Подільського лесового плато четвертинні відклади представлені лесами та лесовидними суглинками з прошарками глинистих пісків еолово-делювіального генезису (vdPII), загальною потужністю від 2 – 3 до 42 м. Грунтові води в них залягають на глибинах від 3-5 до 8-10 м, рідше до 15-21 м. Водоносний горизонт, пов’язаний з ними, поширений спорадично і слабо водозбагачений, тому й активно не використовується для буріння свердловин. Припливи води до колодязів рідко перевищують 0,05 – 0,3 дм3/с.

У Галицькому, Галицько-Волинському та північній частині Полісько-Подільського району поширений водотривкий комплекс в озерних, озерно-алювіальних та озерно-болотних глинистих відкладах Поліської льодовикової області, який на Подільській частині басейну доповнюється або заміщується елювіально-делювіальними відкладами (l,la,lb,adPII). На частині площі Полісько-Подільського району ці водотривкі відклади перекривають водоносні горизонти алювіальних відкладів середнього і нижнього неоплейстоцену V, VI, VII, VIII-их  надзаплавних терас Прута і Дністра (a5PII, a6PI, a7PI, a8PI), які складені крупно- і середньозернистими пісками з включенням гальки (древній алювій). У їх верхній частині переважають дрібні, нерідко глинисті піски з прошарками суглинків. Але частіше алювіальні водоносні відклади для буріння свердловин мають гідравлічний зв'язок з водоносним комплексом у флювіогляціальних відкладах (піски, піщано-гравійні суміші, супіски) в межах льодовикових перезаглиблень та у елювіально-делювіальних відкладах (лесовидні суглинки, супіски) нижнього неоплейстоцену на Волинській і Подільській височинах (f,ed,vd,e PI), який залягає стратиграфічно вище відкладів шостих надзаплавних терас Прута і Дністра.

В межах Полісько-Подільського району відклади неоплейстоцену підстилаються водотривким комплексом в елювіальних та еолово-делювіальних відкладах нижньонеоплейстоценового (будацький ступінь) та еоплейстоцен-пліоценового віку (ногайський ступінь). Потужність водотривких порід переважно знаходиться в межах 1,5-6,0 м.

Живлення грунтових вод четвертинних відкладів відбувається, в основному, за рахунок інфільтрації атмосферних опадів. Під час весняного й осіннього періодів у знижених ділянках рівень грунтових вод досягає денної поверхні, що приводить до заболочування території.

Формування ґрунтових вод четвертинних відкладів басейну в умовах інтенсивного водообміну й доброї промитості порід визначає низьку мінералізацію і в більшості випадків гідрокарбонатний кальцієвий і гідрокарбонатний кальцієво-магнієвий їх склад, що фактично робить їх непридатними для буріння свердловин.

Версия для печати
Все права защищены. Полное или частичное копирование материалов запрещено, при согласованном использовании материалов необходима ссылка на ресурс. 
ВебСтолица.РУ: создай свой бесплатный сайт!  | Пожаловаться  
Движок: Amiro CMS