Четвертичний горизонт для буріння свердловин

Водоносність четвертинних відкладів, які використовуються для буріння свердловин.

Серед голоценових відкладів повсюдно, за винятком Передкарпатського району, поширені слабоводоносні болотні та озерно-болотні відклади (bH). Порові колектори представлені торфом різного ступеню розкладу, пісками, супісками, рідше суглинками. Потужність водоносного горизонту змінюється в межах 0,5-3,0 м [58].

Водоносний горизонт у голоценових (сучасних) алювіальних  відкладах (aH) річок має вільну поверхню рівня і потужність в межах 0,5-7,0 м. Водоносні породи, не придатні для промислового буріння свердловин, представлені пісками дрібнозернистими, іноді середньозернистими гравелистими, та супісками.

Водоносний горизонт у деснянських алювіальних відкладах І акумулятивної надзаплавної тераси (a¹P_III) має значне площинне поширення в межах районів, що належать Східно-Європейській платформі; потужність його - від 2,0 до 6,0 м. Порові колектори представлені відкладами різних генетичних типів, характерних для руслової, заплавної та старичної фацій алювію.

Стратиграфічно нижче деснянського підрозділу сформований слабоводоносний комплекс у вільшанських делювіально-елювіальниx та еолово-делювіальних відкладах (de,vdP_III), який має повсюдне поширення на території Волино-Подільської серії. Представлений він пісками різнозернистими з фаціальними переходами до гравелистих, супісками з прошарками та лінзами суглинків.

У межах річкових долин виділяється водоносний горизонт з характерним літологічним комплексом порід в алювіальних відкладах других надзаплавних терас (а²P_III) [58], який не придатний для буріння свердловин для водопостачання.

В межах Галицько-Волинського і Полісько-Подільського районів, у річкових басейнах Стиру, Горині, Дністра і Прута виділено водоносні горизонти приурочені до алювіальних відкладів третіх акумулятивних надзаплавних терас (трубізький ступінь) (a³P_III). Представлені відклади пісками різнозернистими до гравелистих, з прошарками та лінзами супісків. У субаеральних умовах цих районів поширений слабоводоносний і водоносний горизонт в еолово-делювіальних відкладах верхнього неоплейстоцену (vdP_III), представлений пісками дрібнозернистими (Галицько-Волинський район) або різнозернистими (Полісько-Подільський район) та супісками, які підстилаються поширеними у всіх чотирьох районах водотривкими лесовидними суглинками та глинами елювіально-делювіального та еолово-делювіального комплексу (ed,vdP_II-III), не використовується для буріння свердловин.

У річкових долинах, на території всіх вищеозначених районів, сформований водоносний комплекс в алювіальних відкладах четвертих надзаплавних терас середнього неоплейстоцену (a⁴P_II), представлених різнозернистими пісками з лінзами супісків. У субаеральних умовах, за винятком Передкарпатського району, розвинені слабоводоносні комплекси в черкаських озерно-алювіальних відкладах (laP_II), які не використовуються для буріння свердловин.

Крім алювіальних, широко розповсюджені і флювіогляціальні відклади (хаджибейський ступінь), з якими пов’язані здебільшого безнапірні водоносні горизонти. Вони відрізняються значною водозбагаченістю і широко використовуються за допомогою шахтних колодязів для господарсько-питного водопостачання. Глибина залягання вод алювіального і флювіогляціального горизонтів знаходиться в прямій залежності від рельєфу місцевості, пори року й кількості атмосферних опадів, і не перевищує в долинах річок 1 – 1,5 м, на вододілах – 3 – 5 м. Питомі дебіти буріння свердловин і колодязів спостерігаються в межах від 0,03 до 1,7 дм³/с.

На вододільних просторах у північних районах Волино-Подільського басейну водовміщуючими породами флювіогляціальних, льодовикових і озерно-льодовикових відкладів (f,g,lgP_II) є крупно- та різнозернисті піски з гравієм і галькою, прошарками суглинку, супіску, загальною потужністю від 1 до 15 – 25 м. У північно-західній частині переважають суглинки та супіски з прошарками й лінзами дрібнозернистих пісків. Залишки льодовикових утворень (морени), які місцями збереглися на підвищених ділянках у північній частині артезіанського басейну, складені валунними суглинками, пісками, глинами, галькою крейдяних порід. В них міститься слабоводозбагачений водоносний горизонт, глибина залягання якого коливається від 1,3 до 15,0 м [50]. На вододілах р.р. Горині, Стира, Стоходу потужність водоносних кінцево-моренних відкладів варіює від долей метру до 9,0 м. Дебіти колодязів та пробурених свердловин не перевищують 0,3 дм³/с.

Південніше широти міст Володимира-Волинського – Луцька – Рівне – Корця на вододільних ділянках Подільського лесового плато четвертинні відклади представлені лесами та лесовидними суглинками з прошарками глинистих пісків еолово-делювіального генезису (vdP_II), загальною потужністю від 2 – 3 до 42 м. Грунтові води в них залягають на глибинах від 3-5 до 8-10 м, рідше до 15-21 м. Водоносний горизонт, пов’язаний з ними, поширений спорадично і слабо водозбагачений, тому й активно не використовується для буріння свердловин. Припливи води до колодязів рідко перевищують 0,05 – 0,3 дм³/с.

У Галицькому, Галицько-Волинському та північній частині Полісько-Подільського району поширений водотривкий комплекс в озерних, озерно-алювіальних та озерно-болотних глинистих відкладах Поліської льодовикової області, який на Подільській частині басейну доповнюється або заміщується елювіально-делювіальними відкладами (l,la,lb,adP_II). На частині площі Полісько-Подільського району ці водотривкі відклади перекривають водоносні горизонти алювіальних відкладів середнього і нижнього неоплейстоцену V, VI, VII, VIII-их  надзаплавних терас Прута і Дністра (a⁵P_II, a⁶P_I, a⁷P_I, a⁸P_I), які складені крупно- і середньозернистими пісками з включенням гальки (древній алювій). У їх верхній частині переважають дрібні, нерідко глинисті піски з прошарками суглинків. Але частіше алювіальні водоносні відклади для буріння свердловин мають гідравлічний зв'язок з водоносним комплексом у флювіогляціальних відкладах (піски, піщано-гравійні суміші, супіски) в межах льодовикових перезаглиблень та у елювіально-делювіальних відкладах (лесовидні суглинки, супіски) нижнього неоплейстоцену на Волинській і Подільській височинах (f,ed,vd,e P_I), який залягає стратиграфічно вище відкладів шостих надзаплавних терас Прута і Дністра.

В межах Полісько-Подільського району відклади неоплейстоцену підстилаються водотривким комплексом в елювіальних та еолово-делювіальних відкладах нижньонеоплейстоценового (будацький ступінь) та еоплейстоцен-пліоценового віку (ногайський ступінь). Потужність водотривких порід переважно знаходиться в межах 1,5-6,0 м.

Живлення грунтових вод четвертинних відкладів відбувається, в основному, за рахунок інфільтрації атмосферних опадів. Під час весняного й осіннього періодів у знижених ділянках рівень грунтових вод досягає денної поверхні, що приводить до заболочування території.

Формування ґрунтових вод четвертинних відкладів басейну в умовах інтенсивного водообміну й доброї промитості порід визначає низьку мінералізацію і в більшості випадків гідрокарбонатний кальцієвий і гідрокарбонатний кальцієво-магнієвий їх склад, що фактично робить їх непридатними для буріння свердловин.

Версия для печати