Бурение скважин в Киеве и Киевской области      
Тел.: 093 597 31 10
От 140 грн/м. !

Хім. склад підземних вод

Хімічний  склад  і  умови  формування  підземних  вод.

 

У формуванні хімічного складу підземних вод  свердловин Українського масиву, безумовно, вирішальну роль відіграли його геотектонічні особливості як позитивної структури, більша або менша частина території якої підвищувалась у вигляді суші над морськими басейнами, які трансгресували на Східно-Європейську платформу в різні геологічні періоди. Гідрогеохімія Українського масиву тріщинних вод демонструє типові ознаки його як гідрогеологічного масиву, крім того, йому властиві індивідуальні риси, обумовлені складом порід та ступенем їх вивітрілості. Модуль підземного хімічного стоку вод артезіанських свердловина для УКМ нижчий, ніж в середньому для платформенних щитів (0,418 г/с/км2) і складає близько 0,149 г/с/км2.

Для того, щоб правильно зрозуміти основні шляхи формування підземних вод УМ, а також пояснити закономірність територіального поширення артезіанських свердловина різного хімічного складу, необхідно дати порівняльну оцінку метеорологічних, геоморфологічних, загально-геологічних і структурних умов різних частин кристалічного масиву. Перш ніж води свердловин, що вертикально фільтруються, досягнуть поверхні тріщинуватих кристалічних порід, вони проходять через більш-менш потужну товщу осадових відкладів і, майже в усіх випадках, – через породи четвертинного віку, які вкривають територію масиву.

Хімічний склад ґрунтових вод у породах четвертинного віку на площі УМ відрізняється надзвичайною строкатістю і різноманітністю. Підвищений вміст розчинних солей у товщі четвертинних відкладів у південних частинах кристалічного масиву пов’язаний із загальнокліматичними умовами пізньочетвертинного часу й особливостями сучасного клімату. Високий вміст солей у породах тут багато в чому пов’язаний із випаровувальним концентруванням, тобто, з природними процесами континентального засолення. Збільшення мінералізації вод артезіанських свердловин на півдні відбувається, головним чином, за рахунок зростання кількості хлору, сульфатів і частково натрію, що обумовлено також близькістю моря. Прісні води гідрокарбонатного кальцієвого складу поширені в північно-західній частині, в області розвитку піщаних, переважно флювіогляціальних, відкладів.

Водоносний горизонт у бучацьких і харківських відкладах на північному сході містить гідрокарбонатні кальцієві води, які змінюються в середній частині масиву сульфатно-гідрокарбонатними кальцієво-натрієвими, причому мінералізація вод артезіанських свердловин збільшується в південному напрямку від 0,1 – 0,5 до 1 – 3 г/дм3.

У походженні хімічних типів підземних вод, що містяться в осадових породах, значну роль відіграють колоїдно-хімічні процеси обмінної адсорбції або вилуговування катіонів та розчинення солей. Усі ці чинники в більшій чи меншій мірі вплинули на хімічний склад вод тріщинуватої зони кристалічних порід і осадових відкладів.

На території УМ можна намітити певну закономірність в поширенні тріщинних вод, які відрізняються як за величиною загальної мінералізації, так і за співвідношенням окремих компонентів. Гідрокарбонатні кальцієві або гідрокарбонатні кальцієво-магнієві води артезіанських свердловина з дуже низькою мінералізацією (до 0,5 г/дм3) поширені в північно-західній частині масиву. Для вод центрального району характерна поява сульфатів і натрію з підвищенням мінералізації до 0,5 – 1,0 г/дм3. З півдня примикає зона розвитку сульфатних натрієвих вод з мінералізацією 1,0 – 3,0 г/дм3. Домінуючими компонентами тут є хлор, сульфати та натрій.

Крім широтної зональності простежується певна вертикальна гідрохімічна зональність: до глибини 1200-1300 м поширюється зона прісних та солоних вод з мінералізацією 1 - 35 г/дм3, нижче – зона розсолів, в якій з глибини 1700-1800 м переважають мінералізації від 60 до 140 г/дм3 а також характерний замкнений, уповільнений режим циркуляції. На великих глибинах у тектонічних тріщинах зустрічаються, як правило, сульфатно-хлоридні й хлоридні води. В межах Конксько-Ялинської западини спостерігається обернена гідрохімічна зональність (за М.І. Дробноходом).

Геотермічний градієнт на щиті найнижчий серед структур України  і складає близько 2 оС на 100 м.

Загалом територія УМ потребує постановки розвідувальних робіт на буріння артезіанських свердловин [15а]. Практичне значення для вирішення проблем господарсько-питного водопостачання на перспективу мають тріщинні води щита, максимальна водонасиченість яких приурочена до гідрографічної мережі, де концентруються основні ресурси та відбувається природне розвантаження тріщинних вод. Перспективи використання підземних вод осадового чохла, в першу чергу, пов’язані з водоносним комплексом четвертинних алювіальних відкладів, там де вони мають значну потужність. Використання для буріння артезіанських свердловин підземних вод неогену можливе на південному заході території Українського щита, де відклади цього віку характеризуються підвищеною водозбагаченістю. В западинах центральної та південної частин УМ можуть використовуватись води палеогенових відкладів. В заглибленнях кристалічного фундаменту ще недостатньо розвідані родовища підземних вод у відкладах крейди та юри.

Версия для печати
Все права защищены. Полное или частичное копирование материалов запрещено, при согласованном использовании материалов необходима ссылка на ресурс. 
ВебСтолица.РУ: создай свой бесплатный сайт!  | Пожаловаться  
Движок: Amiro CMS