Бурение скважин в Киеве и Киевской области      
Тел.: 093 597 31 10
От 140 грн/м. !

Кембрійські відклади для буріння свердловин

Водоносність кембрійських відкладів для буріння свердловин

 

У кембрії виділяється 1 водоносний горизонт і 2 водотривкі комплекси, поширені у всіх районах.

У середньому кембрії виділений водотривкий комплекс у відкладах світязької світи бережківської серії, складений аргілітами та алевролітами.

У нижньому-середньому кембрії виділяють водоносний горизонт у відкладах домінопольської світи бережківської серії 1dm1). Це пісковики з прошарками алевролітів загальною потужністю до 400 м [58]. Залягають вони на глибинах 150-300 м (в південно-західній частині басейну) і більше метрів. Товща тріщинуватих пісковиків містить напірні водоносні горизонти, які характеризуються досить високою водозбагаченістю. Викриті вони свердловинами переважно в районах неглибокого залягання (Рівненська та Хмельницька обл.), де в окремих населених пунктах підземні води кембрію експлуатуються для буріння свердловин. Статичні рівні встановлюються неглибоко від денної поверхні; свердловини, розташовані в долинах річок, звичайно фонтанують. Продуктивність свердловин коливається від 1 до 12 дм3/с, місцями досягаючи при самовиливі 40 дм3/с; питомі дебіти змінюються від 0,2 до 15,3 дм3/с при пониженнях на 35-21 м.

Стратиграфічно нижче залягають водотривкі породи рівненської світи балтійської серії, представлені аргілітами та алевролітами потужністю до 180 м.

Поповнення підземних вод кембрійських відкладів відбувається на південно-східній окраїні басейну (Поділля).

За хімічним складом підземні води кембрію в районах порівняно неглибокого їх залягання (до 300 м) прісні гідрокарбонатно-сульфатні, рідше гідрокарбонатні кальцієві із жорсткістю 8-11 мг-екв/дм3. Водоносний горизонт не використовується для буріння свердловин на воду; пошуки мінеральних вод в ньому також вважаються безперспективними.

Водоносність відкладів верхнього протерозою (рифею та вендського комплексу). З тріщинуватими аркозовими пісковиками і туфітами рифею та вендського комплексу пов’язані напірні водоносні горизонти, широко розвинені в північно-східній і східній частинах басейну (Рівненська та Хмельницька обл.).

У верхньому венді в межах Галицького і Передкарпатського районів виділений водоносний комплекс у нерозчленованих відкладах верхньоканіловської серії (V2kn2). У Галицько-Волинському та Полісько-Подільському районах у верхньоканіловській серії він стратиграфічно обґрунтований як водоносний горизонт, приурочений до студеницької світи. Підземні води, циркулюють у пісковиках, перешарованих з алевролітами та аргілітами.

Підстеляється вказаний комплекс водотривкими відкладами, які в західній частині поширення серії є нерозчленованими, а в межах Галицько-Волинського і Полісько-Подільського районів водотрив утворюють відклади медведівської світи потужністю 130 м [58].

Стратиграфічно нижче утворень каніловської серії в межах ВПАБ у Галицькому і Передкарпатському районах розповсюджений водоносний комплекс у нерозчленованих відкладах могилів-подільської серії (V2mp) у Галицько-Волинському водоносний горизонт розницької світи (V2rz), у Полісько-Подільському районі могилівської світи могилів-подільської серії (V2mgl).

У нижньому венді в Галицькому районі виділяється нерозчленований водотривкий комплекс у відкладах волинської серії (регіональний водотрив), у Галицько-Волинському районі цей водотрив тяжіє до бабинської і ратнівської світ, а на Волино-Подолії до случської світи, яка активно використовується для буріння промислових свердловин. Комплекс представлений туфами, базальтами, лавобрекчіями; загальна потужність - до 500 м.

В основі венду залягають водоносні пісковики, гравеліти з прошарками туфопісковиків, віднесені до водоносного горизонту горбашівської світи нижнього венду (V1grb). Потужність горизонту не перевищує 40 м.

Рифей представлений водоносним комплексом поліської серії середнього і верхнього відділу (R2-3pl). Комплекс складений пісковиками поліміктовими з прошарками аргілітів і алевролітів. Потужність - до 700 м.

У басейні р. Горинь напірні води рифею та вендського комплексу зустрічаються на глибинах 10 – 75 м, рідше 50 – 300 м. В селищі Степань Сарненського району із розскритого свердловиною горизонту рівень піднявся на висоту 2,5 м вище поверхні землі [50]. Загалом, найбільші значення відміток п’єзометричних рівнів приурочені до підвищених ділянок рельєфу Волинського лесового підняття. Питомі дебіти свердловин змінюються від 0,03 до 8,3 дм3/с. Поряд з переважно великими дебітами свердловин, особливо при самовиливі, зустрічаються свердловини з мізерно малою продуктивністю. Найбільша водозбагаченість верхньопротерозойського водоносного комплексу зафіксована на лівобережній частині р.Горинь: пробурена свердловина, яка на глибині 25-74 м розкрила сильно тріщинуваті і пухкі аркозові пісковики і піски (с.Горбаків), при самовиливі дала дебіт 43,9 дм3/с [8]. В межах західної частини Хмельницької області водозбагаченість протерозойських відкладів оцінюється дебітами свердловин від 0,69 до 7,41 дм3/с, при відповідних пониженнях на 4-17 м.

За хімічним складом підземні води верхнього протерозою гідрокарбонатні натрієві або кальцієво-натрієві, рідше гідрокарбонатні кальцієво-магнієві з мінералізацією 0,1 – 0,7 г/дм3. В окремих свердловинах зустрінуті хлоридні натрієві води підвищеної мінералізації.

В породах кристалічного фундаменту, незалежно від їх стратиграфічної і комплексної належності, підземні води, які активно використовуються для буріння свердловин, циркулюють у зонах екзо- і ендогенної тріщинуватості. Потужність зони вертикального водообміну у тріщинуватих кристалічних породах, за винятком активних розломних зон, не перевищує 100 м.

Виходячи з обводненості тріщинуватої зони порід, виділений єдиний нижньодокембрійський водоносний горизонт (AR1-PR1) [58].

Версия для печати
Все права защищены. Полное или частичное копирование материалов запрещено, при согласованном использовании материалов необходима ссылка на ресурс. 
ВебСтолица.РУ: создай свой бесплатный сайт!  | Пожаловаться  
Движок: Amiro CMS