Бурение скважин в Киеве и Киевской области      
Тел.: 093 597 31 10
От 140 грн/м. !

Умови живлення

Умови живлення  та  дренування  підземних 
вод свердловин.

Ці умови безпосередньо залежать від фізико-географічних і геолого-структурних особливостей артезіанських свердловина, а також від літологічного складу водовміщуючих порід. Для Українського гідрогеологічного масиву характерна велика різноманітність цих факторів, у зв’язку з чим тут чітко виділяється декілька районів: Північно-західна частина масиву (Західний мегаблок), Центральна й Приазовська його частини, окраїнні та занурені ділянки.

Північно-західній частині УМ властивий рівнинний рельєф, неглибоке залягання кристалічних порід під невеликим покривом добре проникних четвертинних (переважно флювіогляціальних) відкладів і порівняно велика кількість атмосферних опадів (до 600 мм/рік).

Центральна частина масиву характеризується іншими умовами, які в свою чергу невитримані по площі. Кристалічні породи тут у більшій частині перекриті потужним покривом четвертинних суглинистих відкладів і піщано-глинистими породами неогенового й палеогенового віку, і тільки на ділянках глибоковрізаних річкових долин кристалічні породи або відслонюються, або залягають під покривом добре водопроникних алювіальних відкладів.

На окраїнних ділянках УМ кристалічні породи прикриті піщаними відкладами бучацької серії, щільними мергелистими глинами київського ярусу й піщано-суглинистими відкладами четвертинного віку, які ускладнюють інфільтрацію атмосферних опадів у тріщинувату зону докембрійських кристалічних порід. Такими самими умовами характеризуються западини, що ускладнюють рельєф поверхні кристалічних порід.

Приазовська частина кристалічного масиву відрізняється посушливим кліматом з незначною кількістю атмосферних опадів (до 400 мм/рік), а в деяких випадках і потужним покривом слабопроникних пухких відкладів.

Основним джерелом поповнення запасів підземних вод для свердловина  кристалічного масиву є атмосферні опади. Інфільтраційне живлення тріщинних вод на території УМ присутнє майже повсюдно. Зона інфільтрогенних (метеорних) вод з активною циркуляцією поширюється до глибини 1700-1800 м. Найкращі умови для накопичення підземних вод у північній частині УМ, де кількість атмосферних опадів досягає 550-650 мм/рік при невеликому випаровуванні, а рельєф слаборозчленований.

Рух підземних вод відбувається від вододілів у бік річкових долин, до яких приурочені області розвантаження. Частина тріщинних вод витрачається на поповнення запасів підземних вод прилеглих до УМ артезіанських басейнів свердловина, у напрямку до яких також спостерігається зниження п’єзометричних рівнів свердловин.

Аналіз режимних спостережень дозволив зробити висновок про тісний гідравлічний зв’язок тріщинних вод з водами свердловини давньої кори вивітрювання. Найтісніший зв’язок відмічений у північно-західній частині масиву. Області живлення водоносного горизонту давньої кори вивітрювання в основному співпадають з областями живлення тріщинних вод. Областями стоку вод цього горизонту є долини великих річок (Дніпра, Півд. Бугу, Дністра, Інгулу та ін.).

На північно-східному схилі масиву відмітки рівнів тріщинних вод перевищують відмітки ізоп’єз сеноманського водоносного горизонту на 10 – 15 м, що створює передумови для переливання тріщинних вод у піски сеноману. Живлення водоносного горизонту у верхньокрейдових відкладах може здійснюватися також за рахунок атмосферних опадів, особливо на північному схилі масиву. Розвантаження підземних вод цих відкладів у значних об’ємах здійснюється в долині р. Дніпро, південніше Києва, де товща водотривких мергельно-крейдяних відкладів відсутня і водоносний горизонт сеноманських відкладів через частково розмитий шар бучацьких пісків гідравлічно пов’язаний з свердловина давньоалювіальних відкладів долини Дніпра.

Води водоносних горизонтів свердловин палеогенових відкладів у ряді випадків мають тісний гідравлічний зв’язок з водами тріщинуватої зони кристалічних порід, особливо в центральній частині масиву, про що свідчать однакові п’єзометричні рівні, які встановлюються в свердловинах при викритті цих водоносних горизонтів.

Живлення водоносних горизонтів палеогенових відкладів відбувається як за рахунок атмосферних опадів, так і шляхом надходження тріщинних вод на схилах депресій, виповнених відкладами палеогену, або шляхом підживлення палеогенових горизонтів знизу напірними тріщинними водами. Зниження п’єзометричних рівнів у горизонтах палеогену від вододільних просторів до долин річок свідчить про дренування його річковою та яружно-балковою сіткою. Це підтверджується також наявністю чисельних джерел, що витікають з київських і харківських пісків у долинах річок Дніпро, Інгул, Інгулець та ін. В Конксько-Ялинському малому артезіанському басейні, де водотривкі відклади розташовані у верхній частині розрізу, свердловини палеогенових та крейдових відкладів розвантажуються на північному-заході і заході басейну – в місцях виклинювання цих горизонтів в долинах Дніпра, Конки, Янчура, Верхньої Терси, шляхом перетікання через неогенові і четвертинні утворення [110]. Формування напорів відбувається у південно-східній частині западини, де п’єзометричні напори досягають абсолютних відміток 140,0 м і більше. Живлення водоносних горизонтів мезо-кайнозою, що виповнюють  западину, відбувається частково з боку Донецької складчастої області, а переважно – з боку північного та південного (Приазовського) підвищень щита. В останньому випадку води надходять з тріщинуватих порід докембрію по Конкській і Мануїльській зонах розломів.

Відклади неогенового віку поширені по південно-західних, південних і південно-східних окраїнах кристалічного масиву, а також у районі Конксько-Ялинської западини у вигляді островів і в середній частині УМ; залягають вони часто під малопотужною товщею четвертинних піщано-суглинистих відкладів. Для водоносного горизонту сарматських відкладів ці ділянки є місцевими областями живлення артезіанських свердловин. Велика область живлення розташована за межами району, на території Волинського та Подільського піднять, де сарматські вапняки й піски виходять на денну поверхню.

Поповнення запасів вод четвертинних відкладів здійснюється за рахунок інфільтрації атмосферних опадів. У південно-східній частині УМ важливим джерелом живлення є також конденсація. Розвантаження водоносних горизонтів четвертинних відкладів відбувається в річки, а також у нижчезалягаючі горизонти, які активно використовуються для буріння свердловина.

 

Версия для печати
Все права защищены. Полное или частичное копирование материалов запрещено, при согласованном использовании материалов необходима ссылка на ресурс. 
ВебСтолица.РУ: создай свой бесплатный сайт!  | Пожаловаться  
Движок: Amiro CMS