Бурение скважин в Киеве и Киевской области      
Тел.: 093 597 31 10
От 140 грн/м. !

Умови живлення-3

Умови   живлення   та   дренування   підземних  
вод
.

 

Окремі частини басейну  відрізняються за характером водовміщую­чих відкладів, умовами живлення, взаємозв’язком і розвантаженням підземних вод всієї товщі осадових утворень.

Східна й північна частини басейну майже протягом всієї історії його розвитку представляли собою стабільні області живлення. Наявність виходів тріщинуватих порід під водопроникні четвертинні і верхньокрейдяні відклади в північній частині басейну та безпосередньо на денну поверхню в його південній (придністровській) частині, високе гіпсометричне положення покрівлі цих порід обумовили тут живлення і накопичення підземних вод. Відсутність регіональних водотривів визначила вільне надходження вод у контактуючі товщі порід. Тривала ерозія осадів, які багаторазово виводились вище рівня моря, привела в цій частині басейну до утворення потужної зони вільного водообміну.

Особливості розвитку південно-західної, найбільш зануреної, частини басейну обумовили в її межах нормальне для басейнів платформенного типу залягання у вигляді поверхів водоносних горизонтів з характерними для кожного з них умовами поширення, живлення, циркуляції та потоку підземних вод.

Для центральної, перехідної частини басейну властиві особливі умови живлення та розвантаження підземні води, які визначаються умовами залягання осадового комплексу порід і наявністю потужних верхньокрейдових відкладів.

Умови водообміну підземних вод у Волино-Подільському басейні в значній мірі визначають верхньокрейдові відклади. У крайових його частинах потужність верхньої крейди невелика (10 – 40 м у східній частині), до меж Галицько-Волинської западини вона зростає до 50 – 70 м, перевищуючи цю величину лише на окремих ділянках. У північній частині басейну потужність товщі верхньої крейди змінюється від 50 до 130 м, досягаючи лише в його крайній північній частині 280 м.

Оскільки тріщинуватість у верхньокрейдових породах досягає глибини 100 – 110 м, на більшій частині басейну існує гідравлічний зв’язок між верхньокрейдяними та нижчезалягаючими палеозойськими утвореннями. Поступово збільшуючись за потужністю (до 850 м і більше на крайньому заході), товща крейди в західній частині басейну набуває характеру водотривкого екрану, який надійно відокремлює нижній поверх підземні води в утвореннях палеозою від верхнього поверху – у тріщинуватій зоні верхньої крейди та неогенових відкладів.

Найменш з’ясовані умови стоку підземних вод глибоких горизонтів, що не мають видимих шляхів розвантаження. Все ще слабо освітлений взаємозв’язок підземних вод платформенної частини басейну та Передкарпатського прогину. З цього приводу існують різні точки зору.

У межах Волино-Подільського артезіанського басейну можна виділити наступні гідродинамічні зони: 1) інтенсивного водообміну; 2) значного водообміну; 3) утрудненого водообміну; 4) дуже утрудненого водообміну.

Зона інтенсивного водообміну обмежується глибиною розвитку тріщинуватості порід, яка складає 100-110 м в західній і центральній частинах басейну і 300-350 м – у північно-східній [15а]. Ця зона охоплює в північно-східній частині басейну всю товщу осадових утворень, аж до кристалічного фундаменту; у центральній частині басейну вона проникає в товщу девону, а в південно-західній обмежується верхньокрейдяними утвореннями.

Друга зона охоплює юрські і кам’яновугільні відклади. Вона відокремлена від першої практично водотривкою товщею верхньої крейди. Проте тут, судячи з коефіцієнтів метаморфізації вод, відбувається значний водообмін, який обумовлює вилуговування солей морського генезису.

Зони утрудненого й дуже утрудненого водообміну, розвинені лише в найбільш зануреній південно-західній частині артезіанського басейну, охоплюють утворення девону, силуру і всі більш давні осадові відклади. Межа між цими зонами проводиться на глибині близько 2000 м і відповідає мінералізації вод вищій, ніж 100 г/дм3. Тут існують сприятливі умови для формування і збереження нафтових і газових родовищ.

Гідродинамічним зонам повністю відповідають зони гідрохімічні, з яких всюди розвинена в межах басейну зона прісних підземні води. Цілісність її порушується лише в межах осередків розвантаження вод глибоких горизонтів, пов’язаних з тектонічними порушеннями.

 

Версия для печати
Все права защищены. Полное или частичное копирование материалов запрещено, при согласованном использовании материалов необходима ссылка на ресурс. 
ВебСтолица.РУ: создай свой бесплатный сайт!  | Пожаловаться  
Движок: Amiro CMS