|
||||||||||||||||||
Відклади крейди для буріння свердловин Водоносність відкладів верхньої
і нижньої крейди для буріння
свердловин Першим
гідрогеологічним підрозділом є водотривкий комплекс в утвореннях „зони
кольматації", яка має потужність, що не перевищує 5…10 м. Літологічно – це мергель текучо-пластичної консистенції, інтенсивно
запіскований. Розвинутий всюди, крім південно-східної частини ВПАБ та річкових
долин. Нижче „зони кольматації" на всій території Волино-Подільського
артезіанського басейну для буріння
свердловин, крім його південних окраїн,
розвинений водоносний комплекс у відкладах туронсько-маастрихтського ярусів
верхньої крейди (K2t-m), представлений водозбагаченою крейдою писальною, мергелями і вапняками.
Потужність його не перевищує 150- Водоносність
мергельно-крейдяної товщі обумовлена тріщинуватістю та закарстованістю порід.
Тріщини переходять в підзону максимального розвитку відкритої тріщинуватості й
карсту на глибинах 25 – Потужність
морських відкладів крейди зростає в західному напрямку. Майже повна відсутність
тріщинуватості в крейдяному масиві з глибини 180 до Наявність
потужної тріщинуватої зони в мергельно-крейдяній товщі туронсько-маастрихтського
ярусів створила сприятливі
умови для накопичення великих запасів підземних вод. Води на більшій частині
території напірні. Величина напорів по всій площі не перевищує В
Галицькому та Галицько-Волинському районах найбільш поширені дебіти від 0,6 до
28 дм3/с, при пониженнях від 2 до Водозбагаченість
турон-маастрихтського водоносного комплексу
коливається в значних межах, що обумовлено різним ступенем тріщинуватості й
закарстованості водовміщуючих порід. Біля східної окраїни басейну (Рівненська
та Хмельницька області), яка співпадає з областю живлення, обводненість туронської
крейди незначна. Питомі дебіти свердловин і витрати джерел коливаються від 0,1
до 6 дм3/с. На західних ділянках (Тернопільська обл.) питомі дебіти
свердловин змінюються від тисячних часток до 3,6 дм3/с. Дебіти
свердловин на вододілах різко зменшуються. Найбільш водозбагаченими й
перспективними для буріння свердловин
є ділянки інтенсивного розвитку річкової та яружно-балкової мережі. У долинах
річок Золотої Липи та Серету витрати свердловин і джерел у середньому
становлять 2 – 5 дм3/с, а іноді досягають 10 – 17 дм3/с. На
крайньому півдні басейну (Івано-Франківська обл.) водозбагаченість горизонту низька. Питомі
дебіти свердловин становлять 0,001 – 3,3 дм3/с, а на межі з
Передкарпатським прогином знижуються до 0,02 – 0,11 дм3/с. Найбільшою
водозбагаченістю мергельно-крейдяна товща характеризується в центральній і
західній частинах басейну (Волинська та Львівська області). На вододілах питомі
дебіти свердловин 0,3 - 0,8 дм3/с, у долинах річок і глибоких балок
– 2 - 8 дм3/с, і лише на ділянках тектонічних порушень вони
зростають до 10 - 20 дм3/с. Потужні джерела з витратами до 50 дм3/с
у верхів’ях р. Луги, а також зони підвищеної обводненості крейдяних порід на
південь і захід від м. Львова, безперечно, також пов’язані з тектонічними
порушеннями. Якість
вод мергельно-крейдяного горизонту добра. У північній частині басейну
переважають води з мінералізацією 0,2-0,5 г/дм3, на південь
мінералізація збільшується до 0,7 - 1,0 г/дм3. Менш чітко така сама
закономірність прослідковується зі сходу на захід. Хімічний склад вод з
глибиною закономірно змінюється. У Галицькому районі води верхньокрейдових
відкладів, що залягають першими від поверхні, мають низьку мінералізацію (до 1
г/дм3), переважно гідрокарбонатний кальцієвий склад, а у
Галицько-Волинському районі – хлоридний натрієвий, хлоридно-гідрокарбонатний і
хлоридно-сульфатний натрієво-кальцієвий; загальну жорсткість 4-5,8 мг-екв/дм3,
рН – 7,0-7,2. Зона гідрокарбонатних кальцієвих і кальцієво-магнієвих вод для буріння
свердловин, яка обмежується на півдні басейну глибинами 10 – Завдяки
добрій якості води і високій водозбагаченості мергельно-крейдяний горизонт є
основним джерелом централізованого водопостачання шляхом буріння свердловин майже на всій площі регіону. На водах верхньокрейдового водоносного
горизонту у відкладах львівської світи (K2lv) працюють водозабори м. Львова:
Зарудцівський, Мальчицький, Магерівський, Радехівський, Рава-Руський,
Крехівський, Мокротинський, Зубрівський, Наварійський та інші. Також за рахунок
верхньокрейдового водоносного горизонту (в
східній частині ВПАБ – в т.ч. і за рахунок сеноманського горизонту)
здійснюється централізоване водопостачання районних центрів та шахт і селищ
Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну тощо. Водоносний
горизонт у відкладах сеноманського ярусу (K2s) верхньої
крейди розвинений практично на всій території Волино-Подільської западини
(окрім Полісько-Подільського району) й використовується для питного
водопостачання шляхом буріння
артезіанських свердловин.
Локальна водоносність у західній частині території зумовлена його глибинним
заляганням і зменшенням потужності. У Полісько-Подільському районі він має
повсюдне поширення і практичне використання. Води горизонту циркулюють у вапняках,
пісковиках, пісках кварцово-глауконітового складу, мергелях. Потужність не
перевищує Водоносність
сеноманських відкладів встановлена на більшій частині Волино-Подільського
артезіанського басейну для буріння
свердловин. Найповніше вони вивчені у східній частині басейну. У
західній частині басейну, де потужність мергельно-крейдяної товщі перевищує Глибина
залягання покрівлі водоносного горизонту зі сходу на захід змінюється від 10 –
24 до Товща
пісків і пісковиків сеноману містить напірний водоносний горизонт. Статичні
рівні встановлюються на глибинах переважно від 0,5 до 310 м у Галицько-Волинській западині, причому іноді пробурені свердловини фонтанують [17].
Дебіти свердловин
змінюються в межах 0,5 - 7,8 дм3/с при зниженнях на 0,2 - За
хімічним складом води сеноманських відкладів гідрокарбонатні кальцієві та
гідрокарбонатні кальцієво-магнієві. Мінералізація їх 0,2 – 0,9 г/дм3,
рідко більше 1 г/дм3. Загальна жорсткість змінюється від 3,3 до 11,2
мг-екв/дм3. На межиріччі Прута й Серету зустрінуті мінералізовані
води із сухим залишком 5 – 8 г/дм3 і підвищеним вмістом сірководню.
Ці води використовуються у лікувальних цілях. Для
водопостачання води сеноманського водоносного горизонту на більшій частині
площі не мають великого значення через його невелику потужність та глибоке
залягання. Але в Тернопільській області, в долині р.Збруч, де горизонт залягає
неглибоко, води використовуються для господарсько-питного водопостачання шляхом
буріння свердловин (смт.
Гусятин та ін.). Водоносний горизонт у відкладах альбського ярусу нижньої крейди (K1al) значно поширений у межах Галицького та Передкарпатського гідрогеологічних
районів. Підстеляючи сеноманський горизонт, він часто утворює єдину товщу
обводнених конгломератів із жовен фосфоритів і гальки кременів. У
Галицько-Волинському і Полісько-Подільському районах цей водоносний комплекс
представлений пісковиками мергелистими, халцедонолітами, пісками; у долині
Дністра - дезінтегрованими пісковиками [58]. ![]() |
||||||||||||||||||
Все права защищены. Полное или частичное копирование материалов запрещено, при согласованном использовании материалов необходима ссылка на ресурс.
|