Бурение скважин в Киеве и Киевской области      
Тел.: 093 597 31 10
От 140 грн/м. !

Вплив експлуатації водоносних горизонтів

Вплив експлуатації водоносних горизонтів.

В промислово-міських агломераціях, де постійно діють і розширюються потужні водозабори підземних вод для питного і технічного водопостачання, а також в районах видобутку корисних копалин, де виконується водопониження і осушувальні заходи, формуються великі депресійні і п‘єзометричні воронки, які часто носять регіональний характер. До змін гідрогеологічних умов відносяться: 1) зміни умов живлення, руху і розвантаження підземних вод; 2) формування депресійних і п‘єзометричних воронок підземних вод в процесі великого водовідбору; 3) осушення суміжних водоносний горизонт; 4) зміна хімічного складу вод, що відбираються в результаті взаємодії водоносних горизонтів і переміщення вод різної мінералізації в плані.

На територіях великих міст, де щороку відкачують сотні мільйонів кубометрів підземної води (наприклад, у Києві лише із сеноманського горизонту – 73 млн. м3, із байоського – 47,5 млн. м3; у Москві – близько 120 млн. м3, у Мехіко – понад 300 млн. м3), спостерігається різке зниження рівня підземних вод, що у свою чергу спричиняє ущільнення порід і опускання поверхні землі в цих районах. Так, у Токіо, в результаті водовідбору, окремі ділянки поверхні опускаються до 20 см за рік, а в Мехіко – навіть до 30 см, що суттєво перевищує амплітуду тектонічних рухів.

Під впливом інтенсивного водовідбору на 2007 рік сформувалось 29 ділянок виснаження підземних вод (3 – в Дніпропетровській області, 26 – в АР Крим) [15a]. Крім зниження рівня, в їх межах відбувається підтягування солоних вод із нижчезалягаючих водоносний горизонт і, в результаті, – збільшення мінералізації та загальної жорсткості підземних вод в горизонтах, які могли б бути використані для питного водопостачання.

В Київській області використовується шість великих водозаборів підземних вод: Бориспільський, Оболонський, Деснянський, Бортницький, Правобережний і Лівобережний (Осокорки). Всі вони відбирають воду із сеноман-келовейського та середньоюрського (переважно байоського) водоносних комплексів. За 2006 рік сумарний водовідбір з байоського водоносний горизонт склав 137,68 тис. м3/добу. В результаті експлуатації цього горизонту в Києві утворилась депресійна лійка радіусом 60 км з пониженням рівня підземних вод в епіцентрі до 100-120 м [112]. У деяких містах Причорномор’я за останні два десятиріччя суттєво знизилися рівні артезіанських вод (наприклад, у Мелітополі п’єзометричний рівень знизився майже на 1,0 м, а діаметр депресійної лійки досяг 60 км).

В той же час не можна не відмітити зменшення водовідбору за останні роки водозаборами Миколаївської, Херсонської областей та АР Крим (Євпаторійський водозабір), у зв’язку з чим тут спостерігається відновлення рівнів підземних вод експлуатаційних водоносних горизонтів.

Під впливом роботи Павлоградського, Вербського, Тернівського водозаборів (Дніпропетровська область) і шахтного водовідливу центральної групи шахт (Благодатної, Павлоградської, Тернівської) у бучацько-обухівському водоносному горизонті сформувалась регіональна асиметрична депресія підземних вод, ширина і довжина якої по роках змінювались наступним чином: у 1990 р. – 23 на 28 км, у 1992 – 17 х 27 км (почали зменшуватись у зв’язку із скороченням водовідбору); 1995 – 16 х 21 км, 1997 – 15 х 20 км, у 2000 р. – зменшились до 14,2 х 20,3 км, а у 2005 – до 10 х 15 км.

Тривалий видобуток вугілля поблизу Донецька (на протязі 200 років), пов'язаний з осушенням продуктивних горизонтів, викликав практично повне зневоднення території.

На площі діючих шахт в Торезо-Сніжнянському, Красноармійському і Донецько-Макіївському районах у кам’яновугільних відкладах сформувались регіональні депресійні лійки також асиметричної форми, глибина яких у 80-ті роки минулого сторіччя складала 50-60 м, ширина 2-6 км, а довжина досягала кількох десятків кілометрів [111].

При вилученні великих об’ємів підземних вод змінюються не лише гідрогеологічні умови, але й ландшафтні, інженерно-геологічні, відбуваються зміни фізико-механічних властивостей ґрунтів, тощо.

В районах вуглевидобутку та шатного водовідливу на Донеччині (Макіївка) та Дніпропетровщині (Криворіжжя) відбуваються характерні масштабні просадки поверхні землі та підтоплення міських районів: у Макіївці підтопленням охоплено більш ніж 40% території міста [117]; в межах Кривого Рогу підтоплення території спостерігається в житлових масивах Долгінцево, Залізничне, ім. Калініна, в центральній частині Центральноміського району (рівні ґрунтових вод – на глибинах 1,52-6,27 м) [21].

Таким чином, головними факторами, що відповідають за поширення, умови формування та режим підземних вод є основні фізико-географічні фактори: клімат, рельєф, геоморфологія, гідрографія, грунтово-рослинний покрив; а також структурно-геологічні та антропогенні чинники. Режим ґрунтових вод переважно залежить від приуроченості до тієї чи іншої ландшафтно-кліматичної зони, ступеню дренованості території та техногенних навантажень. Області живлення і поширення ґрунтових вод здебільшого співпадають.

У зв’язку із масштабним руйнуванням господарською діяльністю геологічного середовища дедалі актуальнішою стає проблема раціонального використання та охорони підземних ресурсів. Раціональне використання геологічного середовища полягає, з одного боку, у максимально повному вилученні і використанні мінеральної сировини при видобутку, збагаченні та переробці корисних копалин, а з іншого – у зведенні до мінімуму шкоди, якої завдають ці процеси водоносним горизонтам.

Версия для печати
Все права защищены. Полное или частичное копирование материалов запрещено, при согласованном использовании материалов необходима ссылка на ресурс. 
ВебСтолица.РУ: создай свой бесплатный сайт!  | Пожаловаться  
Движок: Amiro CMS