Бурение скважин в Киеве и Киевской области      
Тел.: 093 597 31 10
От 140 грн/м. !

Вплив землеробства на ґрунтові води

Вплив землеробства.

Незважаючи на поверхневий характер землеробства, ця діяльність виявляє суттєвий вплив на геологічне середовище у зв’язку з охопленням значних площ, а в останні десятиріччя – внаслідок широкого застосування багатьох мінеральних добрив та різноманітних хімічних засобів боротьби з бур’янами та шкідниками сільськогосподарських культур (пестицидів, інсектицидів та гербіцидів), проведення водних меліорацій. В Україні цей вплив особливо відчутний, бо сільськогосподарська освоєність території становить 70 %, а розораність – 56%.  Найбільший на Україні відсоток порушених (більш ніж 85 %) і розоранихлизько 71 %) земель нині припадає на Дніпропетровську область.

Потужність зони техногенного впливу не обмежується ґрунтовим шаром і підошвою горизонту грунтових вод. У всіх регіонах вона визначається глибиною експлуатаційних колодязів і свердловин, за допомогою яких організоване господарське й питне водопостачання сільських районів, тобто становить 50 – 350 м.

В останні десятиріччя на території України щороку використовується до 19 млн. т мінеральних добрив, 130 тис.т пестицидів і значна маса хімічних меліорантів (гіпсу, фосфогіпсу, вапна). Це відбувається безперервно протягом тривалого часу і в регіональному масштабі. З мінеральними добривами в геологічне середовище вносяться калій, фосфор, азот, а також чисельні домішки, серед яких найшкідливіші – важкі метали, радіонукліди, які в різних концентраціях потрапляють в добрива з вихідної сировини. Зокрема, фосфатні добрива містять такі метали й радіонукліди, як мідь, цинк, кадмій, хром, кобальт, свинець, нікель, ванадій, стронцій, уран-238, торій-232, радій-226, свинець-210, полоній-210 [25].

Токсичні домішки містять також хімічний фосфогіпс, який широко застосовується в зоні поширення ґрунтів з лужною реакцією.

В Україні використовувалось близько 200 найменувань і препаративних форм пестицидів (значна частина з яких застосовується й нині), близько 50 з яких представляють особливу небезпеку для людини оскільки містять дуже шкідливі важкі метали, зокрема ртуть, мідь, миш’як, цинк, свинець та ін. До 1988 року використовувались і заборонені  ВОЗ до застосування, як вкрай небезпечні для біосфери в цілому: ГХЦГ, гранозан, метафос, севін, ТМТД, фосфід цинку, ПХК та інші. Слід зазначити, що багато з пестицидів мають стійкість в навколишньому середовищі і здатні зберігатись в ґрунтові води від 4 до 12 і навіть до 50 років. В кожному регіоні на сьогодні зберігається близько 700 т не придатних до використання пестицидів, більшість з яких відноситься до І класу небезпеки, тобто заборонені [73,93].

Інфільтруючись з атмосферними опадами, пестициди проникають у підґрунтові верстви, забруднюючи ґрунтові води, гірські породи й навіть глибокі горизонти підземних вод. У розчиненому вигляді та з твердим стоком пестициди і важкі метали з оброблюваних полів переносяться в річки й накопичуються в донних відкладах водойм.

Отже, сільськогосподарське виробництво через його хімізацію перетворилось на могутній фактор зміни хімічного складу геологічного середовища. Внесення в нього хімічних елементів і сполук, у тому числі синтезованих, не властивих природі, здійснюється в таких кількостях, які не можуть бути поглинуті в повному обсязі в біогеохімічний цикл, тому відбувається їх нагромадження в ґрунтах, донних відкладах, гірських породах, поверхневих і ґрунтових водах. У результаті геологічне середовище як частина біосфери, не лише забруднюється, а й набуває в регіональних масштабах нової властивості – токсикогенності, що в екологічному відношенні є загрозою для біосфери в цілому.

Версия для печати
Все права защищены. Полное или частичное копирование материалов запрещено, при согласованном использовании материалов необходима ссылка на ресурс. 
ВебСтолица.РУ: создай свой бесплатный сайт!  | Пожаловаться  
Движок: Amiro CMS